ЦЕРЕМОНІАЛЬНА БУДІВЛЯ

Запроєктована будівля виконана в два поверхи. Перший поверх – основний церемоніальний зал та 3 менші. Так як, на нашу думку, є некоректним одночасно розміщувати 4 труни в одному залі. Кожен зал є універсальний без релігійної атрибутики для проведення обрядів прощення різних релігій та конфесій. На другому поверсі – адміністративний блок приміщень. На задньому подвір’ї також влаштоване відкрите місце для прощання.

Фасад будівлі оздоблений бетонними вертикальними смугами темного кольору, а інтер’єр даних приміщень виключно в білому кольорі в тій самій текстурі, який символізує людське життя, в якому є чорні та білі полоси.

Вічна тема для роздумів людства – життя і смерть. Питання, які ми задаємо собі: а що ж ми залишимо після себе? А якщо це буде дерево – нове життя. Людство – лише частина екосистеми, як і будь-яка інша зоологічна або ботанічна форма. Природа, не визнає відмінностей. Ми вмираємо, а світ може продовжувати жити.

Надихаючись новим експериментальним спосіб похорону, що був запропонований італійськими дизайнерами Ганна Чітеллі і Рауль Бретцель – органічний кокон Capsula Mundi, в центральні частині архітектурного ансамблю ми розмістили скульптурну композицію – арт об’єкт, що символізує переродження людини після смерті, а дерево виступає символом нового життя. Це для світу є надсучасний підхід до утилізації померлих. Ми, українці, менш радикальні, але сама ідея посадити замість надгробної плити дерево, заставило б людей задуматись над важливими речами. Життя та смерть пов’язані речі. Якщо кожен після себе буде залишати дерево і невелику поіменну таблицю, в результаті ми будемо мати парк з іменними деревами в центрі міста.